Генеральний директор Групи Метінвест Юрій Риженков – про те, як підприємства компанії адаптуються до сучасних реалій і що будуть робити після війни у проєкті НВ Бізнес «Дуже великі гравці. Коли закінчиться війна і як зберегти бізнес – п’ять думок українських промисловців»

– Українські та західні військові аналітики вважають, що війна в Україні не закінчиться цього року. Скільки часу ви відводите на війну у вашому бізнес-плані?

– Ми вважаємо, що попереду ще довгі місяці, якщо не роки, війни. І зараз упроваджуємо необхідні зміни, щоб продовжувати розвивати бізнес, підтримувати роботу виробництва, забезпечувати валютною виручкою та податками державу, а наших співробітників – робочими місцями й заробітною платою. До того ж трансформація бізнесу дає нам змогу фінансово підтримувати українську армію та допомагати мирним людям і співробітникам.

– Назвіть три основні заходи для адаптації бізнесу під час війни.

– Бізнес довелося перебудовувати, адже два наших великих підприємства – Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча та комбінат «Азовсталь» у Маріуполі опинилися на тимчасово окупованій території. Насамперед ми змінили логістичні маршрути в Україні, знайшли нових постачальників сировини для наших перекатних заводів в Італії та Великій Британії, почали продавали все американське коксівне вугілля на сторону замість наших українських коксохімів і спрямували ресурси на те, щоб зберегти колективи, а також підтримати людей та армію.

Перший захід – це реорганізація логістики. Чорноморські порти України, через які ми традиційно експортували сировину й металопродукцію до Азії та Європи, заблокували або окупували росіяни. Тому всі логістичні ланцюги довелося перебудовувати. Зараз чи не єдина можливість для експорту – вивозити продукцію залізницею через західні прикордонні переходи, пропускна спроможність яких не може задовольнити нинішній попит на перевезення. Саме через це виробництво Метінвесту в Україні завантажене менше ніж на 50%. Тож головне завдання для експорту металургійної продукції та залізорудної сировини – збільшити пропускну спроможність західних прикордонних залізничних переходів і зниження вартості логістики. Також важливо, щоб було справедливе розподілення можливості експортувати залізницею між всіма галузями економіки, без надання безумовної переваги одному сектору.

Трансформація бізнесу дає нам змогу фінансово підтримувати українську армію та допомагати мирним людям і співробітникам

Другий захід – це пошуки нових постачальників сировини. Наші активи за кордоном раніше працювали як ланки вертикальної інтеграції Групи: вугільні шахти Метінвесту в США постачали коксівне вугілля в Україну для наших коксохімічних підприємств, а прокатні заводи в Євросоюзі й Великій Британії використовували українські напівфабрикати для виробництва готової металопродукції для кінцевих споживачів. Зараз американські шахти і прокатні заводи в Італії та Великій Британії працюють як самостійні підприємства. Шахти переорієнтували продаж продукції на внутрішній та експортні ринки, а перекатні заводи купують сляби на відкритому ринку.

Головне завдання для експорту металургійної продукції та залізорудної сировини – збільшити пропускну спроможність західних прикордонних залізничних переходів і зниження вартості логістик

Третій ключовий напрям роботи в умовах війни – допомога армії та українцям. Від початку війни ми спрямували понад 1,5 млрд грн на допомогу українській армії, постраждалим під час війни і нашим співробітникам. Метінвест і ДТЕК у координації з Фондом Ріната Ахметова створили проєкт «Рятуємо життя». Товари першої потреби з Європи вже отримали понад 122 тисяч українців, а медики Запоріжжя й Кам’янського – ліки на 238 тисяч євро. Також волонтери Метінвесту в Україні зібрали понад 100 тисяч кг гуманітарної допомоги.

Метінвест, Фонд Ріната Ахметова та Міністерство охорони здоров’я розгорнули медичну програму: лікарні Запоріжжя, Кривого Рогу, Кам’янського, Покровська й Авдіївки отримали ліки та обладнання на 60 млн грн.

Для армії України компанія передає понад 100 тисяч бронежилетів. Частину з них виробляють зі сталі Метінвесту, решту – закуповують за кордоном. ЗСУ отримали від нас також 400 дронів, 1 150 тепловізорів, 8,1 тисячі бронекасок і 25 тисяч турнікетів та аптечок. Зі сталі Метінвесту виготовлено приблизно 60 тисяч протитанкових їжаків і 20 тисяч шипованих ланцюгів проти колісної техніки.

Ми підготували понад 6 тисяч місць прихистку для евакуйованих працівників із Маріуполя й Авдіївки. У Запоріжжі та Кам’янському працюють наші Центри реабілітації та реінтеграції: понад тисяча співробітників отримали продукти, лікування, допомогу в працевлаштуванні й перенавчанні.

Щоб зберегти колективи підприємств нині окупованого Маріуполя, всім охочим працівникам, які виїхали чи мають намір виїхати з міста, ми допоможемо пройти перенавчання та знайти роботу на наших підприємствах у Запоріжжі, Кривому Розі, Покровську чи Кам’янському. Таким співробітникам ми пропонуємо значну матеріальну підтримку: компенсації на переїзд та оренду житла, фінансову допомогу, соціальні пільги, гуманітарну допомогу й гарантований заробіток.

Від початку війни ми спрямували понад 1,5 млрд грн на допомогу українській армії, постраждалим під час війни і нашим співробітникам

– Скільки часу забере відновлення економіки після завершення війни?

– Відновлення економіки варто починати вже зараз, не чекаючи на завершення війни. Зараз вся економіка країни має бути орієнтована на швидше досягнення перемоги – це відновлення інфраструктури, стабільне забезпечення енергією та паливом, ефективна логістика з Заходом. Щоб зробити більше, держава та бізнес мають об'єднатися й розподілити обов’язки.

Зараз вся економіка країни має бути орієнтована на швидше досягнення перемоги

Після перемоги України у війні ми отримаємо шанс на розвиток внутрішнього ринку та галузей промисловості, які необхідні для відбудови зруйнованої інфраструктури, а також на приплив іноземних інвестицій. Зрештою, відновлення країни після завершення війни має кардинально змінити її, підвищити ефективність державного управління й економіки. Особливе місце в цьому процесі повинна зайняти євроінтеграція України та можливості, які нашій державі принесе вступ у ЄС.