В інтерв’ю НВ Бізнес Юрій Риженков, генеральний директор групи Метінвест Ріната Ахметова, розповідає, як покращити роботу бізнесу ще до перемоги, про що треба говорити з міжнародними партнерами та чому важливо не допустити повторний напад агресора.

Рік, що минає, виявився надзвичайно складним для українських металургів. До яких сценаріїв в економіці та бізнесі готується найбільша меткомпанія країни?

НВ Бізнес опитує топ-менеджерів і власників бізнесу про їхні очікування у наступному році. Як покращити роботу бізнесу ще до перемоги, про що треба говорити з міжнародними партнерами та чому важливо не допустити повторний напад агресора, розповідає Юрій Риженков, генеральний директор групи Метінвест Ріната Ахметова.

– Який оптимістичний сценарій розвитку ситуації в країні та розвитку бізнесу закладаєте у свій бізнес-план на наступний рік?

– Найбажаніший сценарій – це перемога України у війні. Як і всі українці, група Метінвест і її акціонери роблять усе, щоб цей сценарій реалізувався якнайшвидше. Ми віримо в Україну, віримо в ЗСУ й максимально підтримуємо всі сили оборони нашої держави обладнанням та амуніцією.

Чимало військових експертів прогнозує, що війна закінчиться наступного року. Після деокупації ми зможемо повернутися до Маріуполя та почати відновлювати наші підприємства, повертати до міста мир, а людям – роботу й гідну зарплату. Ми будуватимемо там нову промисловість – сучаснішу й екологічнішу. Для фінансування цієї відбудови потрібна буде допомога від уряду, від репарацій, які ми отримаємо від Росії.

Інший найоптимістичніший чинник на 2023 рік – це повноцінне відновлення логістики та роботи чорноморських портів ще до перемоги у війні. Це дасть змогу не лише нам, а й усьому українському бізнесу збільшувати потужності виробництва, нарощувати обсяги експорту сировини й металопродукції, що призведе до значного зростання українського експорту, валютних надходжень до країни та податків до бюджету.

Треба зважати, що до війни основу сильної національної валюти й позитивного торговельного балансу країни формував саме гірничо-металургійний комплекс. Тому розв’язання питання експорту для ГМК вкрай важливе для країни.

– Який песимістичний сценарій розвитку ситуації в країні та розвитку бізнесу закладаєте у свій бізнес-план на наступний рік?

– Песимістичний сценарій – війна триватиме далі. Вона може набути різних форм – від загострення до поступового замороження конфлікту, але обидва варіанти дуже шкідливі як для бізнесу, так і для України загалом. Продовження обстрілів міст, пошкодження енергетичної інфраструктури, продовження блокування логістики через морські порти – всі ці чинники не дадуть змоги повністю відновити виробництво на підприємствах групи Метінвест. Аби можна було говорити про прогрес та інвестиції у відновлення підприємств, Україна має впевнено перемогти й стати сильнішою, щоб унеможливити повторний напад агресора.

Найбажаніший сценарій – це перемога України у війні. Як і всі українці, група Метінвест і її акціонери роблять усе, щоб цей сценарій реалізувався якнайшвидше.

– На який термін розрахований ваш бюджет і план на 2023 рік? Весь рік, квартал чи місяць з переглядом у кінці терміну?

– До війни одним зі стратегічних напрямів нашої роботи була декарбонізація виробництва. Група досягла фінальної стадії розроблення стратегії, яка передбачала низку великих проєктів на 30-річну перспективу.

Після початку війни нам довелося згорнути більшість стратегічних проєктів. Наразі горизонт планування значно скоротився, чимало великих проєктів поставлено на паузу до завершення війни.

Щодо бюджету – ясна річ, що цього року ми повністю змінили підхід до його планування. Зокрема, це пов’язано насамперед із великим ступенем невизначеності. Ми закладаємо в наш бюджет дуже багато припущень, також у ньому враховано декілька варіантів розвитку подій.

– Чи розраховуєте ви зрости відносно 2022-го по закінченню наступного року? Чи головне завдання втриматися на нинішньому рівні? Чи припускаєте подальше падіння?

– Головне завдання – вижити та зберегти життя співробітників. Зростання виробництва залежить від багатьох чинників: тривалості воєнних дій, налагодження порушеної логістики, світової кон’юнктури. Ми маємо знайти можливості для зростання, а якщо ситуація в економіці не зміниться, утримувати показники виробництва й продажу на нинішньому рівні.

– Скільки часу, за вашими прогнозами, після завершення війни потрібно для стабілізації та поліпшення ситуації в економіці?

– На часові проміжки для відновлення української економіки впливатимуть зусилля, які держава та бізнес спрямують на поліпшення ситуації. Україні потрібен власний План Маршалла, який розробляли для відновлення Європи після Другої світової війни.

Головне завдання – вижити та зберегти життя співробітників. Зростання виробництва залежить від багатьох чинників: тривалості воєнних дій, налагодження порушеної логістики, світової кон’юнктури.

Насамперед нас дуже непокоїть, що переговори щодо відновлення із західними партнерами ведуться переважно в площині державних підприємств. Водночас поза увагою залишається відновлення приватного сектору, надання позик бізнесу для відбудови активів і запуску виробництва.

Україна вже зараз має спрямувати зусилля на те, щоб зберегти виробничий потенціал гірничо-металургійного комплексу. Для цього галузі потрібна державна підтримка. Насамперед, розв’язання логістичних проблем: розблокування морських портів, збільшення пропускної спроможності залізничних прикордонних переходів і зменшення тарифів на залізничні перевезення. До того ж на собівартість продукції значно впливають дорогі електроенергія та газ, а також висока рента на видобуток залізної руди.

Ми також сподіваємося, що Україна, зважаючи на величезну шкоду, завдану російськими окупантами, дістане особливі умови застосування Carbon Border Adjustment Measure (інструмент екологічної політики, який вирівнює ціни на вуглецеві викиди між європейськими продуктами та імпортованими товарами для певних галузей, спрощено — екологічний податок на імпорт до країн Євросоюзу. — НВ Бізнес), інакше він стане ще одним бар'єром між Україною та ЄС.