19 березня – день пуску в експлуатацію збагачувальної фабрики «Свято-Варварінська». У непростих умовах, але із гідними показниками колектив ЗФ «Свято-Варваринська» зустрічає тринадцятий день народження свого підприємства.

Кожна шоста людина працює на фабриці з перших днів. Це та основа, яка згуртувала навкруги себе увесь колектив. І нехай через війну підприємство переживає не найкращі часи, виробництво не зупиняється, процес збагачення вугілля йде безперервно. Фабрика переробляє весь обсяг рядового вугілля, що надходить із шахтоуправління «Покровське» та випускає високоякісний концентрат для наших металургів.

Дмитро Шило прийшов на фабрику у 2009 році. До цього чоловік працював на заводі «Електродвигун». Був уже досвідченим слюсарем, але на той час завод доживав останні дні, зарплату затримували, тому Дмитро вирішив шукати нове місце на молодому перспективному підприємстві. Те, що воно відносилося до вугільної промисловості, вже давало гарантії стабільності та впевненості у завтрашньому дні.

Чоловіку також довелося попрацювати над ремонтом канатів стрічкового полотна, протяжністю понад п'ять кілометрів. Такі роботи на той час виконували лише за кордоном. Запрошувати іноземних фахівців в Україну було дорого. Тому керівництво фабрики вирішило відправити до Німеччини своїх людей. Серед них був і Дмитро Шило. Там співробітники фабрики пройшли навчання на виробництві з виготовлення канатів BRIDON BEKAERT. Також вони отримали сертифікати, що дозволяють виконання робіт з ремонту та зрощування сталевих канатів. Більше того, фахівці фабрики запропонували свою технологію зрощення канатів, яка була значно ефективнішою. Як результат – розроблену технологію було схвалено представниками фірми-виробника.

Зараз Дмитро, як і весь колектив «Свято-Варваринської», докладає максимум зусиль, аби фабрика працювала. Його досвід та високий професіоналізм потрібні рідному підприємству, як ніколи. Вдома фахівця чекають дружина та син-підліток. Виїжджати сім'я поки не збирається. Вони залишаються, аби підтримати виробництво, а отже, і всю країну.

Олена Любченко також на фабриці з перших днів її заснування. Вона працює у відділі технічного контролю з 2009 року. Прийшла на «Свято-Варваринську» з ЦЗФ «Курахівська». Вибрала нову фабрику тому, що тут були добрі перспективи для кар'єрного зростання, а також непогана заробітна плата. Починала пробовідбірником, поступово доросла до майстра.

За сумлінну працю Олену неодноразово відзначали грамотами. Також вона була нагороджена Знаком Святої Великомучениці Варвари. Її чоловік також збагачувач, тільки працює на іншому підприємстві. Нещодавно у їхньої дорослої доньки, яка зараз мешкає в Одесі, народилася дівчинка. Олена із чоловіком дуже люблять онуку. Родина мріє, щоб війна якнайшвидше закінчилася, щоб разом із чоловіком побачити рідних, онуку, потримати її на руках, притиснути до серця. А поки що працівники «Свято-Варваринської» віддають усі сили роботі.