Понад два роки готує їжу трудовому колективу виробничників шахтоуправління «Покровське» кухар п'ятого розряду Олександр Мироненко.

Наразі у їдальні шахтоуправління Олександр єдиний чоловік серед представниць прекрасної статі. Каже, раніше й подумати не міг, що продовжить реалізовувати себе в улюбленій професії на такому великому підприємстві. Адже іноді на хід подій у житті може вплинути проста випадковість.

Маючи за плечима досвід роботи в галузі громадського харчування майже у два десятки років, досить часто Олександр натрапляв на певні труднощі – то робота була тимчасовою, то заробітки маленькими. Таку невизначеність Олександр Мироненко, як людина сімейна, собі не міг дозволити.

Вирішивши змінити кітель кухаря на шахтарську спецівку, він улаштувався в шахтоуправління. У відділі навчання та розвитку персоналу отримав професію «Гірничий робітник з ремонту гірничих виробок». Завдяки щасливому випадку під час працевлаштування дізнався, що в їдальню шахтоуправління потрібен кухар, тому кардинально міняти свою професію йому не довелося.

Сьогодні основне місце роботи Олександра – їдальня на ПВС-2. З приходом війни, коли колектив зіткнувся з нестачею кадрів, у його розпорядженні – вся кухня. Тепер він не тільки кухар, а й технолог, а також роздавач і касир.

Олександр Мироненко: «Професія кухаря схожа на мистецтво. Ти маєш уміти все, навіть математиком бути, щоб правильно розрахувати сировину, важливі й смакові якості».

Робота приносить Олександру велике задоволення. Вдячні відгуки гірників – це те, що щодня переконує чоловіка в необхідності та важливості його праці.